Великоглибочецький кар'єр - унікальна геологічна пам'ятка


Село Великий Глибочок Тернопільського району розміщене серед пагорбів Товтрового кряжу, який має початок від м.Підкаміння Львівської області і тягнеться аж на Гусятинщину, а далі поза р. Збруч на Хмельниччину.
Село описують два горби кряжу: на північний Захід оголена вапнякова висота – місцева назва Товтри (або ще кажуть “на могилках”) – від прадавніх захоронень. А з Південного Сходу – пронятинський горб. Ці горби до кінця 19 ст. ще частково поросли  мішаним лісом ( зберігся невеликий гай так званий “Лалаковий ліс”).
Територія села заселена здавна. На околицях виявлено залишки пізньопалеолітичної стоянки, поселення доби пізньої бронзи, могильники поселень періоду раннього заліза.

Якщо побачити схематичну геологічну карту Тернопільщини, то можна побачити, що територія села та його околиці представлені відкладами неогену та верхньої крейди.
На території Товтрового кряжу, у 800 метрах на північ від села, знаходиться недіючий кар’єр. Тут відклади крейдових систем залягають на різноманітній поверхні девонських осадків. З органічних рештків тут можна зустріти панцирі морських їжаків та черепашок двостулкових молюсків.

Відклади неогенової системи представлені сарматським і туронським ярусами. У туронському віці морська трансгресія значно розширилась. Море в цей період покрило всю територію західного Поділля. Відклади нижнього сармату складені породами двох горизонтів – Буглівського та Волинського.
 Старожили Великого Глибочка згадують,  що у 1930-40 рр. тут височіли нагромаджені кам’яні скелі .Є також свідчення про існування в цьому місці невеликих печер. В кінці 19 ст. на скельній вершині розпочався видобуток каменю (спочатку на поверхні а потім і в кар’єрі ). Багато років вапняк використовувася для фундаментів будинків, покриття доріг, вмощування залізничного полотна, огорожі садиб, мостів, сходів. Вони мали не тільки господарське, але й промислове значення.

У 1955 – 1964 рр. на цих вапняках діяв завод роздріблення щебеню і виробництва асфальту, його продукція використовувалась для потреб усієї Тернопільщини. У 70-их роках завод припинив свою діяльність і кар’єр був занедбаний.
            Окрім геологічної цінності, тут є різноманітні фітоценози. Одним з найпоширеніших видів є суниця, що є цінним джерелом вітаміну С, а також ожина.
Серед різноманітних трав росте  зірочник лісовий, що є не типовим для цієї ділянки.
Комах, які так гарно підкреслюють усю неповторність.
 Проте найпоширенішими  на цій території є ящірки зелена  і прудка, що так не помітно адаптувались до навколишнього середовища.

Але найбільшою знахідкою даний кар’єр є для археологів. Перші археологічні розкопки в цьому кар’єрі було проведено в 1979році під керівництвом Львівського професора Олександра Ситника.
І тепер майже кожного року тут працюють Львівські археологи під керівництвом О. Ситника.
Ми члени туристсько – краєзнавчого гуртка «Товтри», теж працювали з археологами у кар’єрі. Цього року археологи працювали біля місяця, а 10  серпня в кар’єрі відбулась міжнародна конференція за участі українських,  польських і російських археологів.
Чим цінний цей кар’єр? За твердженням професора Ситника тут виявлено найдавнішу стоянку первісних людей в Україні. У насипах і зсувах четвертинних суглинків було знайдено кілька сотень кам’яних виробів, що за станом збереження являють собою суміш матеріалів кількох археологічних епох - від пізнього ашелю до мезоліту включно.
Так у 1981році експедицією Тернопільського краєзнавчого музею було проведено зачистки східного борта котловану, в результаті яких на глибині 2,50-3,00м від сучасної поверхні плато виявлено залягання культурного шару пізньопалеолітичного віку.
У розкопах знайдено більше 20 дрібних фрагментів трубчастих кісток великих викопних тварин і навіть променева кістка мамонта, кістки бізонів.
Остеологічні рештки культурного шару розкопу представлені багатьма фрагментами трубчастих кісток, ребер, лопаток та зубів тварин. Визначено такі остеологічні рештки: коня первісного, печерного ведмедя, північного оленя, первісного коня. Значне число знахідок цих тварин можуть свідчити про холодний кліматичний період і перевагу кліматичних ландшафтів.

Наявність кісткових решток печерного ведмедя вказує на існування в цьому місці скельних утворень типу гротів чи печер, які були відкопані археологами.
Але справжні знахідки це - величезна кількість знарядь первісних людей, які були виготовлені з кремнію.
Переважна більшість виробів пізньопалеолітичного шару має вигляд добре збережених, свіжих предметів. Поверхня кременів має легкий синій відтінок. Тонкі краї виробів не мають надщерблень. Механічних розломів цих виробів порівняно мало. Тут уже до цьогорічних розкопок було знайдено 1068 предметів праці первісних людей.
На даний час території  кар’єру  немає в офіційних межах села, можливо і тому дієвого нагляду за цими ділянками не проводиться ,тут  в глобальній мірі проявляється антропогенний  чинник:
 1. тут донедавна було стихійне сміттєзвалище, 

 2. встановлено 3 вишки різних мобільних операторів.

Отже у зв’язку з тим, що даний кар’єр є цінною  археологічною, історичною і географічною територією, тому її необхідно зберегти у природному стані в наукових, природоохоронних та естетичних цілях. Адже унікальність природного об’єкту і всього комплексу  необхідно охороняти.

Ми пропонуємо надати кар’єру заповідного статусу: комплексна пам’ятка природи місцевого значення, площею-1,5га.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чистилівський орнітологічний заказник