Чистилівський орнітологічний заказник

    Цей заказник було створено 25 лютого 1980року постановою Ради Міністрів України. Створено його з метою збереження та відтворення чисельності водоболотних видів птахів. Заказник має статус загальнодержавного і серед болотяних заказників України займає 3місце. Площа його-321га.

Розташований він між селами Чистилів, Плотича, Великий Глибочок, Біла.

   Свою подорож ми розпочали біля знака, який вказує на існування тут заказника, це на межі Чистилова і Глибочка.

Вдалині ми побачили зрадливі торф'яні багна, що поросли вільхами. Все це опиває зелень, помережена цятками болотяних квітів. Серед них ми побачили аїр, алоєвидний тілоріз, жовтець водяний, глечики, річковий хвощ, різні види осок. А ще тут ростуть рогіз із ніжними стебельцями, лепеха. На великих відкритих плесах води, що утворюють озерця серед густої рослинності, милують око поодинокі квіти латаття білого. Поряд з квітами плавають на поверхні води листки на довгих черешках. А поряд цвітуть красені півники. Ці багаторічні рослини проникають своїми кореневищами в болотистий грунт. Ось на жовту квітку глечика сів красень метелик. Під його вагою ледь колихнулась красива квітка. Аж ось знову зелена стіна. Це глечики у стоячих і повільно текучих водах, зарості очерету. Для більшості птахів в заказнику важливим кормом є ряска. Маленькі пластинки цієї рослини покривають товстим шаром поверхню озерець.

     Заказник-своєрідний гуртожиток пернатих. На верховіттях дерев ми побачили цілі колоніі галок та граків. Де-неде пролітали дикі голуби. А при воді, в зелених нетрях можна побачити безліч болотних та водоплавних птахів.

Це і довгошиїй бігунець- деркач. Він раз пораз подає скрипучий голосок. Там в очеретяних заростях притаїлась очеретяна курочка. Тут можна побачити й бекаса. Токування цього птаха нагадує мекання маленького баранчика.

Серед високих трав ховається довгодзьобий красень дупель, чирок тріскунок, качка крижень.

    Там вдалині, ближче до села Чистилів, ми побачили птахів з довгими ногами, шиєю, дзьобом. Це лелека білий та  велика біла чапля. Але справжньою окрасою заказника є білі лебеді шипуни.

   Серетські болота заказника є рідкісними болотами західного лісостепу.

Вони відіграють важливе водорегулююче значення. Адже в районі села Івачів йде водозабір для міста Тернопіль. Останніми роками в річці Серет і навколишніх болотах заказника спостерігається підвищений вміст сульфатів, хлоридів, органічних речовин, що потрапляють у воду із Великоглибочецьких очисних споруд( Це ми дослідили ще три роки тому в рамках екологічного проекту). Великоглибочецькі очисні споруди розраховані на очистку 50м нечистот на добу. Але вже протягом 9-10років очисні споруди працюють неефективно, а саме: водопровід не проведений, хлорування стоків не проводиться, біологічні бактерії для очистки нечистот завозяться не по графіку, життєдіяльність їх не підтримується із-за частого виходу з ладу повітродувок. 

Всі нечистоти без якісної очистки та знезаражування по трубі, яка занурена на глибину 1м-1.5м під воду поступають безпосередньо в річку Нестерівку, а потім в Серет, а далі в Чистилівський заказник.  

Відстійники очищаються вкрай рідко, санітарна захисна зона не огороджена і тому на територію очисних споруд є вільний доступ стороннім особам, ВРХ, свійській птиці, що законом суворо заборонено.

Мало очищені стоки виходять через береги Нестерівки, розливаються по навколишній території, доходячи аж до людських поселень, затоплюючи присадибні ділянки. На подвір'ях людей чути неприємний запах, літом немає відбою від комарів і жаб.

Справжньою бідою для заказника є ряд стихійних сміттєзвалилищ, які ми виявили рухаючись до села Біла. 

Шкідливі речовини із сміттєзвалищ  потрапляють у навколишні води, де гніздяться водоплавні птахи, зокрема качки. Ми вважаємо, що Білецькій сільській  раді потрібно взяти під свій контроль ці смітники і якщо не повністю їх ліквідувати, то хоча б не допустити утворення нових.